Багатопартійний парламент Казахстану

15 січня 2012 в Казахстані пройдуть дострокові парламентські вибори. Розмови про можливий розпуск Парламенту почалися ще навесні, після дострокових президентських виборів. Остаточне рішення було ухвалене після звернення 10 листопада 2011 53 з 107 діючих депутатів Мажилісу - нижньої палати Парламенту, про саморозпуск. Своє рішення мажілісмени пояснили насуванням фінансово-економічної кризи, масштаби якої непередбачувані і можуть торкнутися економікі Казахстану. Зіграла свою роль і критика про монополію на владу пропрезидентської партії «Нур Отан», що займає всі місця в нижній палаті Парламенту.

Про необхідність політичних рокіровок, що має меті масштабну модернізацію країни, розуміють і в самому Казахстані. «Оновлення парламенту необхідно для масштабної модернізації, яка відбувається в країні. Крім того, якщо наступна криза станеться, то збіг з електоральної кампанією ускладнить роботу керівництва країни, уряду і регіонів з цього питання, - каже Президент республіки Нурсултан Назарбаєв, - ...Суспільство потребує багатопартійного парламенту». За словами Президента, демократичний вектор розвитку політики Казахстану повинен бути послідовно реалізований. За задумом влади, такий крок дозволить поліпшити імідж Казахстану на Заході.

Згідно з останніми змінами в Конституції Казахстану, в нижній палаті Парламенту має бути представлено не менше двох політичних партій. Для цього в республіці була проведена реформа політичної системи, зокрема, введено обрання депутатів за партійними списками. До розпуску Мажилісу, всі виборні місця в ньому займали представники партії «Нур Отан», очолюваної Нурсултаном Назарбаєвим. Інші ж партії, що брали участь в останніх парламентських виборах 2007 року, не змогли подолати 7-відсотковий бар'єр, необхідний для проходження в Парламент. Тепер же, з урахуванням нещодавно прийнятих поправок, в Парламенті нового скликання гарантовано отримають місця як мінімум дві партії, навіть якщо друга не набере необхідні 7%. На думку казахстанських властей, такі поправки до чинного законодавства дозволять подолати уявлення міжнародних експертів як про недемократичність виборів у Казахстані

Те, що представники правлячої партії «Нур Отан» займуть більшість місць у новому мажилісі, сумнівів ні у кого не викликає. Виступаючи на XIV з'їзді партії, Нурсултан Назарбаєв зазначив: «Я хочу висловити впевненість в тому, що всі політичні партії, які братимуть участь на цих виборах, будуть керуватися високою відповідальністю перед народом, перед країною, перед складним періодом у світовій історії і перед кризами, проявлять солідарність, щоб зберегти стабільність, спокій у нашому суспільстві, будуть конкретними і коректними у політичній боротьбі. Як Президент я буду працювати з усіма політичними силами, представленими і в новому Парламенті і у нас в країні ». Також він особливо підкреслив, що будучи лідируючою партією в республіці, «Нур Отан» бере на себе відповідальність за майбутнє країни, стабільність суспільства і спадкоємність політичного курсу в майбутні десятиліття. «Наше спільне завдання у передвиборчій боротьбі - довести глибинний сенс наших партійних цілей до кожного виборця, до кожного казаха, - сказав Нурсултан Назарбаєв. - ... Я впевнений у всенародній підтримці казахстанцями нашої партії «Нур Отан», - уклав Президент РК ».

«Керівництво Казахстану бажає встановити двопартійну систему - саме про це постійно йде розмова - але в цьому випадку виникає нагальна необхідність пошуку партії, яка стала б лояльною опозицією», - зазначив в одному з інтерв'ю автор книги «Формування партійної системи Казахстану» Ріко Айзекс.

Разом з тим, одним з ключових факторів домінування правлячої партії «Нур Отан» є роздробленість опозиції.

На думку багатьох аналітиків, другою партією, представленою в новому мажилісі, стане партія «Ак жол», що представляє інтереси малого та середнього бізнесу. Очікується, що в передвиборній гонці також візьмуть участь ОСДА «Азат», партія «Табігат». Комуністична партія Казахстану, діяльність якої припинено до квітня 2012 року, брати участь у дострокових виборах не зможе.

За словами Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллебека, «... вибори не є який-небудь причиною можливого прийдешнього кризи, а те, що є виборність і те, що можуть проводитися вибори в РК - це ознака здоров'я». Така висока оцінка змін, що відбуваються в політичній системі Казахстану з боку ОБСЄ свідчить про довіру міжнародних експертів до проведених реформ в цій республіці. Також Кнут Воллебек висловив сподівання, що «... з тими, хто прийде в законодавчу владу після виборів, ми зможемо успішно працювати на нашу напрямку і також продовжувати роботу з Урядом РК».

Очевидно, яким би не був результат майбутніх дострокових виборів в нижню палату Парламенту, Казахстан отримає схвалення Заходу. Обравши свій особливий, «казахстанський» шлях розвитку, країна повільно, але впевнено просувається на шляху до демократії. Не можна сказати, що однопартійний Парламент повністю вичерпав довіру населення. Проте істотні зміни в політичній системі дозволять знизити існуюче невдоволення сегментів суспільства, позбавлених на сьогоднішній день політичного представництва.